Як працюють онлайн-казино та чому це проблема для України
Ринок грального бізнесу в Україні було запущено в 2020 році, після одинадцяти років заборони. Власне, заборона зовсім не заважала функціонувати гральним закладам – як онлайновим, так і офлайновим. Тобто залам, у яких було розміщено ігрові автомати.
- Легалізація грального бізнесу: як це було
- Як це все працює
- Скільки заробляють казино
- Чому це проблема для держави
- Який вихід із ситуації?
Єдине, що діяли вони підпільно, за відповідну плату силовикам. За даними ЗМІ, у грудні 2019 року в Україні функціонувало принаймні 5 300 нелегальних ігрових закладів.
- 1 Легалізація грального бізнесу: як це було
Тому одним із головних аргументів представників фракції «Слуга народу», які й просували ідею легалізації грального бізнесу, був той, що це дасть можливість вивести з тіні величезні кошти. Тобто отримати надходження до бюджету та мінімізувати кримінальну складову у цьому бізнесі.
У серпні 2020 року було ухвалено Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», яким на певних умовах дозволялася діяльність офлайн та онлайн казино, гральні автомати та букмекінг.
Після ухвалення закону, вже у вересні, Уряд створив комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), а в жовтні були затверджені умови конкурсу для участі в ній.
Комісія стала українським державним регулятором, що займається ліцензуванням та регулюванням сфери азартних ігор в Україні.
Перші ліцензії КРАІЛ почала видавати у лютому 2021 року, до кінця року їх отримали 57 компаній. Однак у чотирьох із них ліцензії були анульовані у 2022 році через виявлений російський слід.
За даними ресурсу YouControl, із цих 57 компаній 20 мають іноземних бенефіціарів, зокрема, з Великої Британії, Кіпру, Ізраїлю, Нідерландів.
Наразі, як повідомляє нардеп Ярослав Железняк, КРАІЛ збираються ліквідувати, а її функції передати Мінцифри.
Також є намір посилити покарання за незаконну рекламу гральних закладів та ввести систему онлайн-моніторингу.
- 2 Як це все працює
Як буде – подивимося, а наразі все це працює наступним чином. Принаймні – в теорії, бо практика значно відрізняється від неї.
Для більшості ліцензованих видів азартної діяльності мінімальний розмір статутного капіталу юридичної особи, яка має намір працювати у цьому бізнесі, згідно із ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та ліцензійних умов, становить 30 мільйонів гривень.
Для того, щоб отримати дозвіл на роботу в сфері грального бізнесу, компанія має купити ліцензію. Її вартість складає:
- для казино в Києві – 60 000 мінімальних заробітних плат;
- для казино в інших містах – 30 000 мінімальних заробітних плат;
- для залів ігрових автоматів – 75 00 мінімальних заробітних плат
- для платформ онлайн-покеру – 5 000 мінімальних заробітних плат.
Станом на 1 квітня розмір мінімальної заробітної плати становить 8 тисяч гривень.
У 2022 році, за словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, держава отримала від плати за ліцензії та від сплати податків 1,9 мільярда гривень. У 2021 році цей показник склав 2,3 мільярда.
- 3 Як це все працює
Проблема для держави полягає не лише в тому, що бюджет недоотримує десятки (як мінімум) мільярдів гривень податків та зборів.
Крім цього, є ще кілька очевидних й неочевидних проблем. Підпільний ринок та ухилення від оподаткування – це не лише в сфері грального бізнесу, а й у будь-якій сфері – величезне поле для корупції й зловживань. Практично неконтрольовані гральні заклади породжують такий же неконтрольований потік лудоманів, тобто людей, залежних від азартних ігор. І ось тут криється кілька неочевидних проблем, які в умовах війни несуть величезні загрози.
Лудоман – це хвора людина, яка на фоні своєї залежності і постійних проблем із грошима для гри здатна на будь-які вчинки. Цією людиною дуже легко маніпулювати.
За прикладами далеко ходити не треба – загляньте на перший-ліпший сервіс оголошень, і ви там побачите в продажі тепловізори, бронежилети, турнікети, словом – все те спорядження, на яке по гривні випрошують гроші волонтери й військові. Його продають саме лудомани. І ця проблема давно не секрет для командування ЗСУ, але зробити з цим практично нічого не можна.
Однак торгівля краденою амуніцією – квіточки в порівнянні зі всім іншим: лудомани легко вербуються ворожою розвідкою та готові виконати будь-яке її завдання.
Що це буде і на якому саме рівні має доступ до інформації лудоман – можна лише припускати. Це вже не кажучи про звичайні людські трагедії, коли внаслідок ігрової залежності руйнуються сім’ї та кар’єри.
- 4 Як це все працює
Усі варіанти, які пропонуються експертами, можна поділити на дві категорії: дуже погані і просто погані.
До перших належить повна заборона азартних ігор. Це ніколи не працювало навіть у тоталітарних суспільствах, тим більше не працюватиме у цифровому світі – більшість операторів грального бізнесу (як легальних, так і нелегальних) давно працюють онлайн. На місці однієї ліквідованої платформи відразу виникає нова, а то й кілька. Як у міфі про Гідру. Тому заборона лише зажене проблему у ще більш глухий кут.
Експерти, аналізуючи світовий досвід, схиляються у бік легалізації та жорсткого контролю ринку азартних ігор з боку держави, щоб мінімізувати негативні наслідки для суспільства. Це – єдиний шлях, який може бодай тримати цю проблему в прийнятних межах. Однак, як ви розумієте, це можливо лише за умови реально справної системи правоохоронних органів і такої ж реально вибудованої правової держави.